Хімія яка годує світ

При сільськогосподарському використанні земельних ресурсів упродовж багатьох років речовини, необхідні для повноцінного розвитку рослин, поступово вичерпуються. Унаслідок цього з плином часу ґрунт втрачає свою родючість.У цьому разі на допомогу приходять хіміки.

 Аби зарадити справі, вчені-хіміки запропонували штучно вносити в ґрунт сполуки необхідних елементів. Найнеобхіднішими для життєдіяльності рослин є такі елементи: С, Н, О, N, Р, К, Са, Mg, Fe та S. Ці елементи необхідні рослинам у великих кількостях, тому добрива, які їх містять, називають макродобривами. Інші елементи, які рослини потребують у менших кількостях, також вносять у ґрунт за допомогою добрив. Такі речовини називають мікродобривами.

Види мінеральних добрив 

Залежно від складу добрив, їх поділяють на прості, складні й змішані 

До складу простих добрив входить тільки один необхідний елемент (наприклад, амоній хлорид містить тільки один живильний компонент — Нітроген), до складу складних добрив входить кілька корисних компонентів (наприклад, нітрофоска містить Нітроген, Фосфор та Калій), а змішані добрива виготовляють шляхом звичайного змішування кількох добрив.

нітрофоска

амоній хлорид

                    

Найбільш важливі добрива

1. нітрати лужних металів та амоніаку (селітри) — цінні природні нітратні добрива, а калій нітрат до того ж ще й калійне добриво;

2. карбамід (сечовина) CO(NH₂)₂ — високоефективне нітратне добриво, яке за вмістом Нітрогену перевершує аміачну селітру, здебільшого його застосовують для вирощування таких культур, як картопля, кукурудза, буряк та рис;

3. фосфористе борошно — продукт переробки кісток свійської худоби; головна перевага фосфористого борошна — повільне розчинення в ґрунті, що обумовлює тривалу дію добрива;

4. простий суперфосфат — суміш сульфатів лужноземельних металів та Са(Н₂РО₄)₂ ∙Н₂О; розведене (малий вміст Фосфору), але досить ефективне добриво на багатьох видах ґрунтів;

5. подвійний суперфосфат — концентроване фосфатне добриво, яке добувають із природних фосфатів дією фосфатної кислоти; містить до 50% Фосфору;

6. преципітат — являє собою сполуку СаНРО₄ ∙ 2Н₂О; за своїми агрохімічними властивостями дуже схожий на подвійний суперфосфат, однак вартість преципітату приблизно у 2 рази вища, що обмежує його застосування в сільському господарстві;

сульфат калію

7. хлорид та сульфат калію — ефективне калійне добриво, яке використовують як у кристалічній формі, так і в розчиненій;

8. амофос — суміш NH₄H₂PО₄ та (NH₄)₂ НРО₄; високоефективне складне нітратно-фосфатне добриво, яке добувають нейтралізацією фосфатної кислоти амоніаком;

9. нітроамофоска та амофоска — складні високоефективні потрійні добрива, що містять Нітроген, Фосфор та Калій.

нітроамофоска

амофоска

Хімічне проти натурального

     Процес виробництва більшості мінеральних добрив пов’язаний з обробкою мінеральних порід і природного газу. Компоненти добрив дуже важливі для збагачення грунту, адже з кожним врожаєм виводиться велика кількість поживних речовин. Кожен сезон в грунт повинно повертатися приблизно на 10% більше поживних речовин, ніж виноситься з урожаєм.

        Органічні добрива повільно розкладаються, тому не відразу можуть дати рослині той чи інший елемент. На відміну від них, мінеральні добрива краще засвоюються і швидко заповнюють недолік тих чи інших елементів.

      Органічні добрива (наприклад, погано перепрілий гній) можуть стати джерелом зараження грунту хвороботворними бактеріями, тоді як мінеральні добрива не несуть такої загрози.

    У кожній грунті є дефіцит конкретних елементів і мікроелементів. Виправити ситуацію швидко і ефективно допоможуть тільки мінеральні добрива.

Так, мінеральні добрива містять багато шкідливих і небезпечних для здоров’я живих організмів і людини речовин: стронцій, уран, цинк, свинець, кадмій, ртуть. Однак правильно підібрані дозування дозволять уникнути забруднення грунту та накопичення нітратів у вирощуваних культурах.